Ця тема створена для обговорення умов утримання та нересту ляліуса, а також супутніх питань.
Ляліус (Colisa lalia)
Батьківщина: Пакистан, Індія, Бангладеш
Розміри: 5-7,5 см
В дикій природі ляліуси населяють болотяну місцевість з великою кількістю рослин та повільною течією. Цікаво те, що на території таких країн як США та Колумбія було виявлено популяцію ляліусів в деяких дрібних водоймах. Те, як вони туди потрапили напевне зрозуміло і схожий клімат став сприятливим для того, щоб рибки не лише вижили, а і стабільно розмножувались.
В домашніх умовах ляліусів зазвичай утримують в акваріумах близько 50 літрів. Це повинен бути невисокий акваріум (близько 30 см. стовп води) з рослинністю на поверхні та заростями водних рослин в поєднанні з дерев'яними елементами. Таке оснащення акваріуму максимально приближене до природніх умов і риба буде комфортно себе почувати. Недосвідчені акваріумісти часто купують самців, які набагато ефектніше виглядають і тримають лише їх, але це помилка, адже утримувати їх слід парами.
Оптимальна температура для утримання ляліусів - 22-27 градусів і для нересту слід підняти температуру на 2 помітки вище. В дикій природі риба живе здебільшого у м'яких кислих водоймах, втім ляліуси, які вирощені в акваріумних умовах комфортно почувають себе при значеннях pH 6,5-7,5.
Це дуже спокійні рибки. Вони не проявляють агресію ні до кого, окрім видової між самцями, втім ці сутички не закінчуються серйозними травмами, самці зазвичай просто хизуються своїм забарвленням. Є дані, що присутність в акваріумі представників підряду лабіринтових (anabantoids) може викликати в риб більш агресивну поведінку, в той час, якщо в акваріумі є риби більших розмірів, то характер ляліуса стає спокійним і тихим.
Раціон риб має бути комплексим для гарного забарвлення і запобігання хвороб. Сухий корм рибки приймають охоче, втім не варто робити його основним джерелом енергії! Ляліуси із задоволенням поїдають дафнію, мотиля, циклопа, а також поскубують нитчасті водорості, що можуть з'явитись на рослинності.
Статевий деморфізм чітко виражений - самці мають яскраве забарвлення в той час, як самки бліді ,майже білі і більш повніші. Щодо нересту, то нерест звичний для лабіринтових риб. Стимуляцією для нересту слугує насичений білковий раціон, тримання самця і самки певний час окремо (близько трижня, втім, якщо риби вже нерестились, то встачає і декількох днів) та підвищення температури на 2 градуси вище. Самець будує куполоподібне гніздо з бульбашок та плавучих рослин, нижня частина самця готового до нересту набуває темного кольору. Після підсадження самки, нерест підбувається за менш ніж дві доби. Далі слід виловити самку і залишити самця оберігати кладку (можна і виловити самця). Слід додати антигрибковий препарат, оскільки ікра потребує світла і легко може заразитись грибом. Личинка вилуплюється за добу (інколи дві). Личинка малорухома і проводить більшість часу прикріплюючись до плавучих рослин, скла, тощо... За дві доби появляється мальок. яких повинен активно харчуватись, якраз тоді слід прибрати самця (якщо це не зроблено раніше). Стартовим кормом слугують коловертни, інфузорії та варений жовток. По мірі росту мальків в раціон додають науплії рачків, рублений мотиль. Слід відмітити, що ляліуси нерестяться хвилями. які природньо починаються пізньою весною і тривають до серпня місяця. За цей час самка набирає ікру мінімум п'ять разів і її слід "витрушувати", адже вона швидко може закіститись, що може призвести до безпліддя і смерті самки. Кісту варто спробувати видушити вручну. (Детальніше про мій досвід нересту ляліусів тут:
Скрытый текст).
На фото:
1 - самці
2 - самка
3,4 - гніздо
Древовидный вид
